- гнобити
- eziyet etmek
Українсько-турецький словник. 2009.
гнобити
Look at other dictionaries:
гнобити — гноблю/, гно/биш; мн. гно/блять; недок., перех. 1) Жорстоко пригнічувати, не давати вільно жити; експлуатувати. 2) перен., рідко. Те саме, що гнітити 2) … Український тлумачний словник
гнобити — 1) (не давати вільно жити, розвиватися; жорстоко пригнічувати), пригноблювати, пригнобити, гнітити, пригнічувати, пригнітити, утискувати, утискати, утиснути, експлуатувати, душити, придушувати, придушити, тиснути, придавлювати, придавити, давити … Словник синонімів української мови
гнобити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гнітити — I (діяти гнітюче, спричиняти важке й болісне почуття), пригнічувати, пригнітити, згнічувати, згнітити, давити, придавлювати, придавити, роздавлювати, роздавити, душити, придушувати, придушити, чавити, розчавлювати, розчавити, гнобити,… … Словник синонімів української мови
гнітити — гнічу/, гніти/ш, недок., перех. 1) Давити на що небудь; стискувати, спресовувати що небудь. 2) перен. Спричинятися до пригніченого стану; викликати тяжке та болісне почуття. 3) перен. Піддавати гніту, утиску; гнобити, пригноблювати. 4) Надавати… … Український тлумачний словник
гнобитися — биться; мн. гно/бляться; недок. Пас. до гнобити 1) … Український тлумачний словник
гноблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гнобити 1). || у знач. прикм. || у знач. ім. гно/блений, ного, ч. Той, кого пригноблюють … Український тлумачний словник
гноблення — я, с. Дія за знач. гнобити 1) … Український тлумачний словник
гноблячи — Дієприсл. до гнобити … Український тлумачний словник
гноблячий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до гнобити 1). || у знач. прикм … Український тлумачний словник
давити — давлю/, да/виш; мн. да/влять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що небудь у собі; приглушувати. 3) перех. і неперех … Український тлумачний словник
